Початок тут.
З 2015 року в органах прокуратури України триває прокурорська реформа, про яку я писала колись в своєму пості , з якими можна ознайомитися тут…..
На сьогодні судова практика не має чіткої позиції . Позови колишніх прокурорів про незаконне звільнення за вказаний період вирішені по різному в залежності від внутрішнього переконання судді . Чіткої судової практики з даного питання немає. Тисячі позовів звільнених колишніх прокурорів чекають на їх вирішення в суді з 2020-2021 років. У 2022 року дані справи були поставлені на паузу чи то через війну чи то через відсутністю чіткої позиції Верхового суду .
Однак, 1 березня 2023 Конституційний суд України прийняв рішення , яка має зрушити з місця ситуацію.
Так, суд визнав таким, що не відповідає Конституції України положення Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури“ від 19 вересня 2019 року № 113-IX (далі – Закон № 113), а саме норму, якою передбачено, що «з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені в належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України „Про прокуратуру“».
Вказана норма започаткувала старт реформування органів прокуратури з подальшими проведеннями етапів тестування та співбесід з прокурорами.
Таким чином, визнання неконституційною вказаної норми закону ставить під сумнів законність проходження всієї процедури подальшої атестації та подальшого звільнення прокурорів з посад.
Які будуть юридичні наслідки такого рішення і як це вплине на судову практику розгляду судами позовів прокурорів , які на разі знаходяться на розгляді в судах, зокрема в нині ліквідованому Окружному адміністративному суді м. Києва, покаже час.
Далі буде.
